Літературне читання за участю німецького поета Райнера Кунце та презентацію першого видання його творів в Україні - двомовної німецько-української поетичної збірки "Чутливі шляхи".

Райнер Кунце – справжня легенда новітньої німецької літератури, його поезії належать до найбільш витончених артикуляцій сучасної німецької лірики. Вірші Кунце перекладені 30 мовами світу.

Через свою політичну позицію як дисидент у колишній НДР він мав мало шансів стати відомим у радянському, а відтак і пострадянському культурному просторі.

За свою літературну діяльність автор отримав численні нагороди: Велику літературну премію Баварської академії мистецтв (1973), престижну літературну Премію імені Ґеорґа Бюхнера (1977), Премію імені Андреаса Ґріфіуса (1977), Премію імені Ґеорга Тракля" (1977) та інші.

літературне читання відбулося 26-го квітня у Художньому музеї. Охочих послухати вірші справжньої легенди новітньої німецької літератури зібрався повний зал, серед слухачів – багато молоді, і це приємно вразило автора.

Модератором вечора був професор-літературознавець Петро Рихло, завдяки якому вірші Кунце зазвучали українською мовою. Було представлено двомовну німецько-українську поетичну збірку «Чутливі шляхи», яка вийшла друком у чернівецькому видавництві «Книги - ХХІ». Ця збірка є особливою, адже вона, крім поезій, вміщує також ілюстрації – інтерпретації поетичних текстів художниці з Берліна Гельґи фон Льовеніх, яка також була присутня на заході. Поезія Райнера Кунце була донині майже не відома українському читачеві. Під час презентації книги автор наголосив, що дуже радий тримати в руках цю збірку і що її поява для нього багато означає. А ще він дуже вболіває за долю України, за розвиток демократії в українському суспільстві.

«Ця книга повинна була б з'явитися у нас принаймні чверть століття тому» – такими словами розпочав вечір Петро Рихло. Він розповів про складний життєвий шлях Райнера Кунце. Багато років він за допомогою своєї творчості боровся з тоталітарним режимом, який панував у колишній НДР. Автор був серед тих, які продовжували писати так, як веліли їм розум та серце, незважаючи на переслідування служби держбезпеки, знаної в НДР як Штазі (Stasi – скорочена форма від «Staatssicherheitsdienst», «служба державної безпеки»). За будинком Райнером Кунце день і ніч стежили, його дружину бойкотували в клініці, де вона працювала, а донька зазнавала утисків у школі. Поетичні збірки автора були малочисельними, а згодом взагалі жодне видавництво НДР не наважувалося публікувати його книги. Вихід прозової книги «Чудові літа» став справжнім скандалом, і Райнера Кунце було виключено зі Спілки письменників НДР. Після цього заради безпеки своїх рідних автор вирішує остаточно покинути країну і виїжджає до тодішньої ФРН. Він оселяється у нижньобаварському селищі Обернцель-Ерлау, де живе й до нині.

Захід відбувся за дружньої підтримки Goethe-Institut Ukraine.