Це проєкт, де молодь віком до 20 років проводила воркшопи та ділилася досвідом, а молодь від 30 до 40 брала в них участь і набиралася нових знань і навичок. А в центрі цього — наші внутрішні здатність та потреба в мріянні. У мріянні, що стає поряд зі звичним плануванням, бо незапланована мрія — безкрайня та безтурботна, вона доповнює рутину актами творення, а в to-do list’ах чи списках покупок створює простір для таких потрібних усім і завжди світлих і теплих думок про майбутнє. “Перерва на мріяння” — це та необхідна пауза, де можна перевести подих, намріятись і висловити ці мрії за допомогою мистецтва.

Проєкт став платформою для зустрічі молодих дорослих та підліток і підлітків задля навчання новому, співтворчості, обміну досвідом, самовираження та поваги. Тільки цього разу ми поміняли їх ролями — не дорослі навчали підліток та підлітків і ділилися досвідом, а навпаки. Чому? Бо молоді люди формуються в інших обставинах ніж ми, вже дорослі, а отже наш досвід стає умовно корисний для них. Тобто ми все одно дорослі а вони ні, але нам треба переглянути формат взаємодії та більше прислухатися до них. В ході проєкту дорослі та підлітки, окрім того, що ділилися досвідами, мріяли та втілювали свої мрії у мистецьких роботах.

А ще тому, що в Чернівцях є дружня нам формація, котра займається освітою підлітків у сфері сучасного мистецтва — 20Partizan_n. Серед постійних членкинь та членів формації юні мистці та мисткині, котрі мають більше 5 років досвіду участі в різноманітних мистецьких проєктах та воркшопах, серед яких також міжнародні. Розуміючи чого ці молоді люди навчилися за роки участі в формації, ми вирішили дати їм можливість проявити себе та провести мистецькі воркшопи дорослим, аби вчитися ділитись знаннями та отримати досвід не тільки участі, а й організації проєктів.

Воркшопи в рамках проєкту проходили щовечора з 14 по 18 грудня.

Розпочала роботу з учасницями та учасниками Катерина Худа, котра запропонувала створити автопортрети з випадкових речей для того, щоб усі познайомилися одне з одним і заговорили про себе, виразили себе через мистецтво.

Безпосередню роботу, пов’язану з мріями розпочала Єлизавета Василишина. Вона підготувала воркшоп зі створення стікерів у ході якого учасниці та учасники пригадували свої дитячі, підліткові та теперішні мрії та намагалися зрозуміти, яких трансформацій зазнають мрії з плином часу.

А далі був воркшоп зі створення колажів із Анною Кухлій. Колажі стали потужним інструментом дослідження теперішніх мрій. В цьому дослідженні допомогли тексти, котрі учасниці та учасники писали перед тим, як розпочати роботу над створенням робіт.

Наступного вечора Валерій Гуздуб зустрівся з усіма, щоб, працюючи з глиною, творячи своїми руками скульптуру, запустити процес мріяння нових мрій.

Завершальний воркшоп провела Іруца Слепенюк, котра запропонувала учасницям та учасникам вийти на прогулянку наодинці зі своїми мріями та написати про це зумерські тексти.

Побачити результати проєкту можна тут.

Цей проєкт ми реалізовували з дружньою нам формацією 20Partizan_n, котра через освітні проєкти та воркшопи займається розвитком молодої мистецької спільноти в Чернівцях. Він став можливим завдяки дружній підтримці Goethe-Institut в Україні та українського благодійного фонду NOWKOLO UA

Фото Наталі Жукової